Булінг

Булінг у ЗДО може проявлятися як тиск: психологічний, фізичний. Часто діти
застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження,
ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор. Проблеми жорстокого
поводження в дитячому середовищі приділяється найпильніша увага.

Прояви насильства в дитячому саду відрізняється від насильства в школі. У
дитячому садку при насильстві немає попередньої стадії обмірковування. Дошкільнята не
усвідомлюють до кінця своїх дій. Відсутнє розуміння наслідків і почуття провини.
Виправданням насильства є незначний проступок. Агресивна поведінка дітей
розходиться з їх словами. Хто провокує булінг в дитсадку Булінг серед дітей дошкільного
віку в ЗДО можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу
сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок.

Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:

Педагог або помічник вихователя:
— зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі;
— ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки;
— глузує із зовнішнього вигляду дитини;
— образливо висловлюється про дитину чи її батьків;
— проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини.

Батьки або члени сім’ї:
— б'ють та ображають дитину вдома;
— принижують дитину у присутності інших дітей;
— проявляють сліпу любов та
виконують усі забаганки дитини;
— ставляться до своєї дитини як до неповноцінноїособистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку).

Усі діти потребують підтримки дорослих — батьків, вихователів, практичного психолога та
соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські
взаємини з однолітками у групі. Як міняється поведінка дитини під час булінгу в ЗДО
Дитина-жертва булінгу поводиться незвично.

Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:

Вдома:
- не хоче одягатися вранці;
- шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка;
- просить батьків забрати її із дитячого садка раніше;
- плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт
- не контактує з однолітками у дворі;
- грає наодинці.

В дитячому садку:
- не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо;
- усамітнюється при будь-якій нагоді;
- часто губить свої іграшки або речі;
- бруднить чи псує одяг;
- грає поламаними іграшками;
- відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театралізації чи грі;
- не має друзів у групі.